Вас записано на консультацію до лікаря-уролога. Найближчим часом ми зв'яжемося з Вами по телефону і запропонуємо дату і час консультації.
ОКВас записано на консультацію до лікаря-уролога. Найближчим часом ми зв'яжемося з Вами по телефону і запропонуємо дату і час консультації.
ОК Роздрукувати карту проїзда
«Рак це не вирок, а лише діагноз». Цей вираз влучно описує проблему раку простати, при якому вчасне виявлення та правильне лікування призводить до перемоги над недугом.
Враховуючи широку поширеність серед чоловічого населення, ігнорування проблеми раку передміхурової залози може призвести до неприємних наслідків і навіть до смерті хворого. Але якщо у Вас виявили рак простати не потрібно впадати в паніку і починати складати заповіт, набагато краще звернутися за консультацією до спеціаліста та дізнатися про стадію захворювання і можливі методи лікування.
Рак простати це захворювання, що в переважній кількості випадків розвивається повільно, але вирішальну роль буде відігравати професіоналізм вашого консультанта та вид лікування, який буде обрано Вами.
Простата (передміхурова залоза) – це невелика залоза, яка є тільки у чоловіків і відіграє велику роль в статевій функції. Вона розміщена в переповненій і чутливій частині тіла, де розташовані органи, нерви і судини, які контролюють сечовипускання та статеву функцію. Ось чому рак простати і його лікування може мати суттєвий вплив на ваше життя.
Фактор ризику – це щось у житті, що впливає на можливість виникнення хвороби. Мати один чи більше факторів ризику не означає безпосереднє виникнення захворювання. З іншої сторони, не мати будь-яких визначених факторів ризику не гарантує відсутності можливості захворювання.
Найбільший фактор ризику розвитку раку простати – це просто чоловіча стать. Цей ризик збільшується з віком.
Чоловік, чий батько або брат мали рак простати, має подвійний ризик розвитку раку простати, порівняно з тим, який не мав сімейної історії цього захворювання. Ризик стає навіть більшим, якщо у родича рак простати розвинувся в молодому віці – до 60 років, або якщо існує більше, ніж один близький родич із захворюванням.
Ніякі дослідження ще не підтвердили, що дотримання дієти та слідкування за харчуванням можуть прямо спричиняти або запобігати розвитку раку простати, але багато досліджень, які досліджують зв'язок між певними поведінками і раком, вказують, що даний зв'язок існує. Немає достатньо інформації, щоб надати чіткі рекомендації щодо ролі, яку відіграє дієта при раку простати, а дієтичні зміни повинні бути зроблені набагато раніше в житті чоловіка для того, щоб зменшити ризик розвитку раку простати.
Існують докази зв’язку раку молочної залози (грудної залози) раку та раку простати. Якщо жінки у сім`ї мають історію раку молочної залози (грудної залози), особливо якщо цей рак з’явилися в молодому віці, то потрібно проконсультуватись з лікарем.
Немає доказів, що статеве життя, частота, надмірна сексуальна активність або повне утримання від сексу, збільшує ризик розвитку раку простати.
Більшість робіт не знайшли зв’язку між палінням та ризиком розвитку раку простати. Деякі дослідники повязали паління з можливо незначним підвищенням ризику смертності від Раку простати, але ці нові дані ще мають бути перевірені в інших дослідженнях.
Існують суперечливі дані щодо простатиту (запалення простати) і його зв’язку з ризиком розвитку раку простати, але наразі ведуться активні дослідження для вирішення даного питання.
Вазектомія не збільшує ризик розвитку раку простати.
ПСА (простат специфічний антиген) - це речовина, що виробляється тканинами простати. Рівень ПСА у чоловічій крові, може бути показником різноманітних захворювань простати, а не тільки раку. ПСА став доступним для широкого загалу на початку 90х і на сьогодні залишається єдиним маркером, що широко застосовується в діагностиці раку передміхурової залози в усьому світі.
Для виявлення захворювання на ранній стадії на сьогоднішній день потрібно зробити аналіз крові на ПСА та пройти ректальний огляд у уролога.
Вибір ПСА тесту для ранньої діагностики раку простати є персональним, оскільки ПСА скринінг має свої переваги, проте має і свої недоліки.
Людям, у яких за результатами даних досліджень є дані за високий ризик наявністі захворювання, рекомендовано пройти біопсію простати.
Біопсія простати являється єдиним методом, що може надати достовірну інформацію, щодо наявності раку простати. Сьогодні світовим стандартом біопсії простати є виконання маніпуляції під УЗД контролем і мінімальна кількість біоптатів (проколів) має бути не мешне 12. Біопсія простати є амбулаторна процедура, що проводиться з/без місцевої анестезії.
Рішення про використання біопсіі має базуватись на даних отриманих при проведенні пальцевого ректального дослідження простати та врахуванні аналізу ПСА. Інші фактори, що повинні враховуватись це ваша спадковість, расова приналежність, результати попередніх біопсій та ваші супутні захворювання.
Багато факторів можуть впливати на рівень ПСА та мають братися до уваги при оцінці результатів. Високий рівень ПСА може бути спричинений не тільки раком простати, але й іншими станами:
1. Простатит (запалення простати) та інші типи інфекцій сечовивідних шляхів (інфекціі, що передаються статевим шляхом)
2. Доброякісна гіперплазія простати (аденома простати)
3. Травма
4. Проведення таких досліджень як біопсія простати, цистоскопія (оптичний огляд уретри та сечового міхура), пальцьове ректальне дослідження простати та інше
Чоловіки, що обирають проведення ПСА повинні враховувати, що їх результати можуть підлягати впливу таких факторів, як:
1. Рівень ПСА в крові підвищується з віком
2. Більша за розміром простата виробляє більшу кількість ПСА
3. Зміна в рівнях ПСА у часовому проміжку (швидкість ПСА, інтервал ПСА) може вказувати як на ризик наявності раку так і на швидкість ракового росту (прогресіі)
Якщо захворювання виявлено на ранніх стадіях то одним з самих поширених та ефективних методів лікування, що рекомендований європейськими та американськими урологічними асоціаціями, є метод хірургічного лікування. Радикальна простатектомія - це хірургічне видалення всієї простати, сім’яних міхурців, близько прилягаючі тканини та деякі тазові лімфатичні вузли. Рак простати може поширюватись через всі тканини залози в непередбачуваних напрямках, тому простата має бути видалена повністю.
Метод променевої терапії та брахітерапії є методами лікування раку простати шляхом дії на передміхурову залозу і пухлинні клітини контрольованою радіаційною енергією, що може випромінюватися іззовні спеціальними машинами (метод дистанційної променевої терапії) або підводитися безпосередньо в простату (брахітерапія). Метод має добрі результати лікування, але основним недоліком перед хірургічною операцією є відсутність можливості остаточного гістологічного аналізу розповсюдження пухлини в простаті або за її межі, що може бути використана для коррекції лікування.
Метод лікування, що має на меті видалення простати через розріз внизу живота, над лонною кісткою. Простата та лімфатичні вузли можуть бути видалені одномоментно, тим самим зменшуючи крововтрату. Ця процедура надає можливість хірургу краще бачити та відчувати нейросудинні вузли. Якщо вони не вражені раком, лікар може їх зберегти, забезпечуючи цим збереження сексуальної функції.
Мінімально-інвазивне оперативне втручання, в основі якого лежить доступ до простати через 5 розрізів розміром 0,5-1,5 см, один з яких є більшим, враховуючи необхідність екстракції видаленої передміхурової залози з черевної порожнини через останній. Хірургічні інструменти та камера заводяться через малі розрізи.
Докладніше
Є мінімально-інвазивним втручанням з використанням комп’ютеру та роботехніки для видалення передміхурової залози через 2,5-5 см розріз на передній черевній стінці. Впродовж операції хірург маніпулює робосистемою, що допомагає видалити передміхурову залозу задопомогою хірургічних інструментів та камери. Нажаль в Україні недоступна
Місцево-поширений рак простати виходить за межі органу, але не вражає прилеглі структури і не має метастазів. Лікування цієї форми раку простати - проблема досить складна і діскутабельна. Рішення про метод лікування повинно прийматися виключно індивідуально і на підставі всебічного обстеження. У будь-якому випадку лікування пацієнтів з місцево-поширеним раком простати має бути комплексним і пацієнт має знати про всі можливі варіанти лікування.
Лапароскопічна радикальна простатектомія –
це мінімально-інвазивний метод лікування рака передміхурової залози. Видалення простати відбувається через 5 невеликих розрізів на животі у хворого.
Більшість хворих, яким показано проведення відкритої радикальної простатектомії отримають всі переваги малоінвазивного оперативного втручання і гарний результат від лапароскопічної радикальної простатектомії.
За даними світової літератури, онкологічні та функціональні результати лапароскопічних та відкритих втручань ідентичні. Єдиною перевагою лапароскопічної та робот-асистованої операції над відкритою, що показала статистичну відмінність є кількість інтраопераційної крововтрати що більша за умови проведення відкритої операції.
На сьогоднішній день лапароскопічна методика повністю повторює основні принципи відкритого оперативного втручання, але враховуючи необхідність маніпулювання малоінвазивними інструментами в умовах невеликого простору малого тазу та візуалізації на екрані, що не є трьохмірною картинкою, до якої ми звикли, саме досвід та відповідна підготовка хірурга є запорукою успішності операції.
Як правило операція займає 2,5-3 години в залежності від анатомічних особливостей хворого, розміру залози. Це приблизно стільки ж часу, що й відкрите оперативне втручання
Більшість хворих виписують з лікарні через 2-3 дні після операції. Кожна ситуація особлива, але як правило більш 90% відчувають себе задовільно і можуть знаходитись вдома вже на 3 день після втручання.
В випадку відкритої радикальної операції катетер видаляється через 2 тижні. Після лапароскопічної операції ми видаляємо катетер на 7 добу після втручання.
В середньому кровотеча під час лапароскопічної операції становить близько 200 мл, яка є середньостатистичною крововтратою за даними світової літератури. Камера, що збільшує операційне поле дає змогу зберегти більшість кровоносних судин.
Однією з переваг малоінвазивної методики лапароскопії є можливість збереження нервово-судинного пучка, що відповідає за еректильну функцію. Потенція повертається приблизно через 3-6 місяців, але інколи потрібна додаткова терапія для покращення результатів статевої функції чоловіка.
Протягом перших тижнів після втручання необхідно використовувати спеціальні прокладки, але процес відновлення контролю за сечовипусканням проходить досить швидко і приблизно за 4-6 тижнів 95% не мають дискомфорту повязаного с контролем сечі. Кожний хворий отримує рекомендації щодо виконання вправ Кегеля, що тренують м’язи малого тазу для успішного контролю за сечовипусканням.
Лапароскопічний метод лікування раку передміхурової залози сьогодні виконується лише в декільках центрах. Основною проблемою широкого впровадження методу є відносно висока ціна лапароскопічного обладнення та інтраопераційних розхідних матеріалів а також низька кількість спеціалістів, що пройшли необхідне навчання. Враховуючи відсутність школи лапароскопічної онкоурології в Україні лікарі вимушені навчатися за кордоном, а враховуючи особливості навчання, знання іноземної мови, економічний стан в країні лише одиницям щастить потрапити в стажувальні програми, де вони можуть вчитися на практиці у визнанних світових лідерів цієї галузі.
Стаховський Олександр Едуардович
Доктор медичних наук.
Лікар вищої категорії.
Науковий співробітник відділення пластичної та реконструктивної онкоурології Національного інституту Раку.
Стаховський О.Е. після закінчення Національного Медичного Університету ім. О.О.Богомольця в 2004 навчався в інтернатурі та клінічній ординатурі по спеціальності “урологія”. Лапароскопією зацікавився ще за часів навчання в університеті і вже в 2006 відвідав першу закордонну клініку, що спеціалізувалася на лапароскопічній урології.
З 9 закордонних стажувань хочеться відмітити 6-ти місячне клінічне стажування по вивченню лапароскопії в парижському центрі з світовим ім’ям Інститут Мутуаліст Монсурі (Institute Mutualiste Montsouris) (2008-2009рр). З 2010 по 2012 рік працював в клініках університету Торонто (Канада) в рамках 2-х річного клінічного стажування з онкоурології, під керівництвом лідерів світової онкоурології. Є співзасновником Української Спілки Клінічної Онкології (УСКО).
За свою кар’єру прийняв участь в роботі 125 конференцій, з них 85 за кордоном. Є автором понад 200 наукових праць. Досвід хірургічної роботи понад 18 років та більш ніж 5000 оперативних втручань.
Записатись на консультацію